Десять років тому Sequoia Capital почала потихеньку заохочувати засновників своїх портфельних компаній до того, щоб вони подумали, кого зі своїх друзів-засновників вони могли б підтримати фінансово. Sequoia дозволяла їм виписувати чеки на ці компанії і ділилася з ними подальшою винагородою.
Це була блискуча ідея. Вона давала змогу Sequoia стежити за підприємцями — і технологіями, що зароджуються, — які ще не увійшли в її всесвіт. Вона зміцнювала зв’язки фірми із засновниками, які вже були членами її сім’ї. Не в останню чергу це посилило і без того значний вплив Sequoia в Кремнієвій долині.
Минуло зовсім небагато часу, і ефект від програми виявився не тільки широкомасштабним, а й непомітно змінив індустрію так, що тільки найближчі до Sequoia люди змогли повною мірою оцінити його — досі.
Щоб дізнатися більше про десяту річницю ініціативи Sequoia «скаути», яку відтоді широко копіюють інші венчурні фірми, ми зв’язалися з Майком Верналом, партнером Sequoia, який сьогодні керує програмою посівної стадії, а також із чотирма скаутами, імена яких ви напевно впізнаєте… У процесі роботи ми дізналися, що їхній досвід, хоча й досить різний, справив величезний вплив на те, як вони керують, а також на засновників, чиї шляхи перетнулися з їхніми власними.
Програма почала працювати практично відразу. Серед перших скаутів — одних із сотень, які працюють із Sequoia, — був Джейсон Калаканіс, серійний підприємець, чий тодішній стартап, пошукова система Mahalo, після заснування 2007 року швидко залучив 20 мільйонів доларів від Sequoia та інших компаній.
Готові, готові…
Mahalo не вивів з бізнесу Google або Yahoo, але вже тоді у Калаканіса, який раніше продав мережу блогів компанії AOL, була налагоджена мережа, яку Sequoia визнала цінною. Як розповідає Калаканіс, він розповів Sequoia про Zynga, коли її засновник Марк Пінкус ще тільки придумував компанію в 2007 році. Він також розповів Sequoia про проєкт, з яким возився його друг Ев Вільямс. В обох випадках він пройшов повз.
Ці рішення здавалися розумними. Принаймні незабаром після цього Рулоф Бота з Sequoia зв’язався з Калаканісом і запитав його: «А що, якби ми просто дали тобі грошей на ці інвестиції?»?»
За словами Калаканіса, Бота пояснив, що якщо він зможе знайти інші цікаві угоди, то Sequoia дасть йому гроші на інвестиції, а потім розділить частину прибутку з ним та іншими засновниками, яких Sequoia також запросила для пошуку угод від свого імені. (Одним із них був Сем Альтман, на той час засновник іншого стартапу, підтримуваного Sequoia, під назвою Loopt. Серед інших перших скаутів були генеральний директор Airbnb Брайан Ческі та засновники Dropbox Араш Фердоусі і Дрю Г’юстон.)
Калаканісу сподобалася пропозиція, хоча він і образився на те, що Бота наполіг на тому, щоб він написав інвестиційну записку. У відповідь Калаканіс розповів, що його перша інвестиційна записка як розвідника містила два слова: «Таксі — відстій».
Зараз Калаканіс сміється над цим. «Я протестував проти того, що Рулоф змушував мене робити домашню роботу». Як з’ясувалося, його коротка записка виявилася дуже доречною. Компанією, яку хотів підтримати Калаканіс, була Uber. За словами Калаканіса, який за роки участі в програмі скаутів Sequoia вклав 600 000 доларів у 20 стартапів, невелика частка зрештою зросла й оцінюється «більш ніж у дев’ять цифр».
Від скаута до венчурного інвестора…
Як відомо спостерігачам, Калаканіс згодом збирав власні фонди, зокрема два фонди по 10 мільйонів доларів і зовсім недавно — фонд у 30 мільйонів доларів. Однак він далеко не єдина людина, якій вдалося освоїти канати за допомогою Sequoia.
Альтман, звичайно ж, продовжував консультувати компанії Y Combinator, а потім став президентом організації, після чого пішов у відставку на початку цього року. Серед інших колишніх скаутів, які перейшли на постійну роботу у світ венчурного капіталу, — Лі Лінден з Quiet Capital, Девід Улевіч з Andreessen Horowitz, Яна Мессершмідт з Lightspeed Venture Partners, Кет Лі з Maveron і Діп Нішар з SoftBank Investment Advisors.
Ще троє колишніх скаутів влаштувалися в самій Sequoia: Вернал, який до приходу в Sequoia провів більше восьми років у Facebook, зокрема як віцепрезидент з інженерних питань і продуктів; Джесс Лі, який раніше був співзасновником сайту покупок Polyvore і контролював його продаж Yahoo; і Альфред Лін, колишній операційний директор і голова ради директорів Zappos.
Не всі скаути були взяті з портфеля Sequoia, про що ясно говорить сам Майк Вернал. Хоча Вернал відмовляється вдаватися до деяких подробиць програми, зокрема до того, скільки саме скаутів працювали з Sequoia, він каже, що, хоча «на початку, у першій партії, програма була упереджена до компаній Sequoia», тепер Sequoia не обирає тільки тих засновників, яких вона вже підтримала…
Ми також знаємо, що зараз у Sequoia вже п’ята партія скаутів, що вона обирає два «класи» скаутів для кожного окремого скаутського фонду, яких на сьогоднішній день вже три, включно з фондом на 180 мільйонів доларів, що був закритий минулого року…
Що стосується того, скільки їм доведеться витратити, то скаутам дається до 100 000 доларів. Деякі інвестують потроху в багато компаній, інші — в кілька. Їхні чеки, як правило, призводять до нових чеків, що не дивно. Понад 230 компаній, які отримали чеки, виписані скаутами Sequoia, згодом залучили понад 6 мільярдів доларів у вигляді додаткового фінансування, не рахуючи Uber. Багато з них отримали додаткове фінансування від самої Sequoia, включно з Faire, GenEdit, Guardant Health, Stripe, Thumbtack і Vector.
Звичайно, скаутам варто приділити час, враховуючи, наскільки прибутковим може виявитися цей специфічний підробіток. За словами Калаканіса, наприклад, Альтман виписав чек компанії Stripe як скаут, і тепер ця посада коштує 25 мільйонів доларів. Як і у випадку з Uber, каже Калаканіс, «найімовірніше, всі в цьому класі теж відчують смак цього».
Ніяких чистих чеків…
Проте, бути скаутом не означає мати карт-бланш на будь-які дії. Коли співзасновник і генеральний директор PlanGrid Трейсі Янг отримала пропозицію від одного з партнерів стати скаутом Sequoia, вона каже, що «поняття не мала, що це означає». Але в основному вони дають нам 100 000 доларів на те, щоб ми робили все, що хочемо, за умови, що це пройде суворий процес схвалення. [Sequoia] хоче знати: наскільки великим може стати це? Який ринок?»
Можуть пройти «години бесіди» із засновником, перш ніж Янг, чия компанія з розробки програмного забезпечення для будівництва, яку підтримує Sequoia, нещодавно була продана Autodesk за 875 мільйонів доларів, зможе «написати все це». Це майже як бізнес-план», щоб представити його Sequoia, каже вона.
Це може здатися незручним, але, за її словами, вона багато чому навчилася в процесі спілкування. «Багато чого з того, що ми робимо як засновники, зосереджено на наших власних проблемах у наших власних компаніях у наших власних галузях. Я щодня працюю у світі будівельного програмного забезпечення, і [робота скаутом] дала мені змогу глибше побачити проблеми інших компаній».
Клара Ших, скаут і засновник та генеральний директор Hearsay Systems, платформи цифрового маркетингу для фінансових послуг, підтримуваної Sequoia, підтримує цю думку, додаючи, що «низка пунктів перевірки, через які ми проходимо», також допомагає їй відточити своє мислення щодо власної компанії.
«Коли ви є генеральним директором компанії, це ваше дітище, і ви упереджено ставитеся до власного стартапу», — каже Ших. Проведення розвідки від імені Sequoia — поряд з її роллю директора в раді директорів Starbucks — «допомагає мені думати про те, що хтось зі сторони міг би зробити [пріоритетним у рамках] своєї стратегії для Hearsay». Це допомагає мені мислити більш об’єктивно і позбавляє мене від «дрібниць», які в іншому випадку можуть займати думки і час засновника.
Загалом, за словами Янг, на сьогоднішній день вона зробила «шість або сім» інвестицій від імені Sequoia і «ймовірно, поспілкувалася з 50 компаніями»; Ши зробив аналогічну кількість ставок.
Обидві кажуть, що їхні основні обов’язки — управління компаніями, але до них часто звертаються засновники, які шукають у них поради, і саме під час цих зустрічей вони іноді надягають капелюх інвестора.
«Я не займаюся пошуками, — каже Ши, — але багато жінок-підприємців звертаються до мене, тому що нас усе ще занадто мало, і моя місія — змінити це». Янг тим часом каже, що звертається до засновників із «суміжних» із нею галузей.
Обидві кажуть, що стати венчурним інвестором — це шлях, до якого вони готові, але поки що не готові. «У мене дуже напружена робота на повну ставку», — каже Ши.
Янг також каже, що зараз вона «повністю зайнята в Autodesk, інтегруючи PlanGrid у компанію». Проте, — продовжує вона, — подивимося. Я впевнена, що багато хто [учасники програми] стануть у майбутньому венчурними інвесторами, тому що багато хто з них справді добре знається на інвестуванні та оцінці компаній».
Вона також зазначає, що багато з них — жінки та представники меншин. «Я упереджена, — каже Янг, — але якщо в різних венчурних компаніях, зокрема в Sequoia 2014 року, ви проводили презентації для безлічі білих чоловіків, то коли ви входите в кімнату скаутів, вона виявляється дуже різноманітною. Просто почуваєшся по-іншому».
Калаканіс говорить нам те саме. «Вони ніколи не отримають за це належної винагороди, але одна річ, яку зробила Sequoia, — це використання скаутів для радикального збільшення розмаїття в індустрії», — каже він. «Десять років тому це була купка стенфордців певної статі та кольору [шкіри]. Але вони відчинили двері, щоб залучити у свою мережу більше жінок і недопредставлених інвесторів», і, за його словами, зараз це одна з найрізноманітніших груп у Кремнієвій долині — навіть якщо вона й одна з найнижчих у польоті.
Вниз по дорозі . . .
Одне з невирішених питань — що станеться, якщо скаут продасть свою компанію, виведе її на біржу або в інший спосіб стане достатньо багатим, щоб інвестувати самостійно. Зрештою, Sequoia зазвичай працює із засновниками, які мають контакти та ноу-хау в індустрії, але яким також потрібна фінансова підтримка, якщо вони хочуть інвестувати в нові стартапи.
Калаканіс потрапляє в цю категорію, але каже, що все одно час від часу проводить розвідку і з задоволенням бере участь в угодах. «Sequoia — найбільша венчурна фірма у світі. Про що б вони мене не попросили, я відповідаю «так». Це не питання».
Ще один член цього клубу — Метт Макінніс, засновник компанії Inkling Systems, підтримуваної Sequoia, яку торік було продано за нерозкриту суму приватній інвестиційній компанії Marlin Equity Partners. Сьогодні Макінніс є головним операційним директором Rippling, онлайн-стартапу з розрахунку заробітної плати та управління персоналом, заснованого співзасновником Zenefits Паркером Конрадом, і каже, що за останні п’ять років він виписав 24 чеки для Sequoia. Серед одержувачів: додаток для ведення нотаток Notion (засновник Іван Чжао рік працював над продуктом в Inkling) і компанія з розроблення освітніх додатків Clever, засновник якої був однокурсником Макінніса по Гарварду.
Макінніс каже, що відтоді, як він став активніше інвестувати як інвестор-ангел, рішення про те, скільки власних грошей вкласти в компанію, стало складнішим. Однак, як і Калаканіс, він лише вихваляє Sequoia.
Він відзначає нові інвестиції в Memfault, стартап, який був одним із найпопулярніших серед випускників програми акселератора Y Combinator минулої зими. Він каже, що «був у захваті від цієї компанії, тому що вони займаються встановленням прошивки на пристрої Інтернету речей — дверні ручки, автомобілі, датчики температури». Йому також сподобалося, що технічний директор стартапу прийшов із Fitbit.
Ба більше, він із натхненням розповів Sequoia про компанію. Хороша новина: партнер Sequoia Білл Кофран — колишній віцепрезидент з інженерних питань у Google, який добре знається на апаратному забезпеченні, — теж прийшов у захват. Погана новина: Кофран зробив Memfault пропозицію до того, як Макінніс закрив свої інвестиції. (За словами Макінніса, компанія була «сюрпризом, сюрпризом, перекуплена відразу ж»).
За інших обставин Макіннісу могло б не пощастити. Але замість цього він сказав. «Усе пройшло без проблем. Білл скоригував розподіл так, щоб і я, і скаутська програма, і засновник змогли отримати бажаний результат. Він звільнив місце».
Відданість не просто так, вважає Макінніс, який припускає, що скаути отримують від їхніх стосунків не менше, якщо не більше, ніж Sequoia. Щоб підкреслити свою точку зору, він вказує на засновника DoorDash і колишнього скаута Тоні Сю, чию компанію зараз оцінюють у 7,1 мільярда доларів, а потім на співзасновника Weebly Девіда Русенка, чия компанія, яку підтримувала Sequoia, торік була продана Square за 365 мільйонів доларів. «Я не Тоні і не Девід», — каже він, — »але ці хлопці ні на мілісекунду не відмовилися б допомогти компанії скаута, чим могли».
Калаканіс окремо каже: «Я вважав, що ангельське інвестування — це дурість» до того, як став скаутом, що, за його словами, змінило його кар’єрну траєкторію. «Я думав, що повинен інвестувати в себе, що я найрозумніший підприємець з усіх, кого я знаю».
У Sequoia, за його словами, знали краще. «Вони знають, що якщо ти розумний, то і твої друзі, швидше за все, теж розумні».
На фото вгорі: Майк Вернал і Трейсі Янг.
